Автобусний тур: спланована та організована пригода


Коли наприкінці тепер вже минулої осені я прийшла купувати путівку в черговий автобусний тур (новорічний), новенька менеджер запитала: «Це ваше перше подорож автобусом?» Хочу запропонувати Вам почитати про пассажирские перевозки в Россию

І, почувши у відповідь, що далеко не перший і навіть не другий, щиро здивувалася: «Та ви смілива! А я все ніяк не можу зважитися “дебютувати” у цьому виді відпочинку…» Пізніше, гуляючи в напрямку будинку з заповітними документами в сумочці, я задумалася, а чи можна автобусні тури взагалі назвати відпочинком в традиційному сенсі цього слова — тобто ледачим неробством, і зрозуміла, що ні. Незважаючи на те що всі подорож проходить в комфортабельному автобусі — начебто сиди собі, розслабляйся, дивись у вікна і виходь на екскурсії, коли скажуть, насправді пристосуватися до цього режиму і відчути себе блаженним отпускником, як на сонячних пляжах Туреччини або Єгипту, практично неможливо.

І тут закономірно виникає питання номер два: чому ж з усіх доступних видів «світ подивитися і себе показати» я вже вкотре вибираю автобусний тур? Більше того — чому стільки людей кожен (кожен-кожен, я питала!) відпустку роблять аналогічний мій вибір? Причому людей далеко не молодих і не бідних… Відповідь тут одна: автобусний тур — це більше ніж відпочинок. Це Пригода з великої літери. Це нескінченне — щоденна, щохвилинна — море емоцій і вражень. Часом це і випробування на міцність — фізичну і емоційну, адже в дорозі може статися все що завгодно. Це спосіб завести цікаві знайомства і навіть знайти нових друзів. Одним словом, це та сама «повна зміна обстановки з покиданием зони комфорту», про яку в останні роки твердять психологи, стверджуючи, що саме за таких обставин людина відпочиває по-справжньому, повертаючись додому нехай і без засмаги, зате повним нових сил і… зміненим.

Таким чином, ця стаття буде повністю рекламної, вона буде прославляти і просувати автобусні тури. Навіть коли я буду писати про труднощі і незручності в дорозі, читайте між рядків позитивний підтекст, тому що подолання труднощів — частина будь-якого справжнього пригоди, те, що надає йому родзинку і особливу принадність. Щоб зробити розповідь більш цікавим, місцями я буду розбавляти розповіді про різні аспекти таких турів прикладами з «автобусно-туристичної життя» — і своєї, і попутників. Отже, рушаємо… в сенсі починаємо.

Як проходить стандартний автобусний тур, або Чого чекати і до чого готуватися?

Практично кожен з нас, будучи ще дитиною-школярем, виїжджав з класом на екскурсії по рідному або сусідньому місту, краю, і, напевно, пам’ятає, як це відбувалося: посадка в автобус і довга або не дуже дорога під акомпанемент голоси гіда, який розповідає про пропливають за вікнами пам’ятки. Майже те ж саме чекає вас — вже дорослих — і в автобусному турі, з тією лише різницею, що замість знайомих в загальному-то місць рідної області за вікнами може бути сьогодні Париж, завтра — Рим, післязавтра — Барселона і т. д.

Причому, звичайно ж, не тільки за вікнами. У кожному місті передбачена певна екскурсійна програма, а нерідко і вільний час, яким ви можете розпорядитися на свій розсуд. Головне — не спізнюватися до призначеного часу повернення в автобус або в умовлене місце збору групи. Інформація про наявність або відсутність вільного часу в тому чи іншому пункті призначення прописана в дорожньому листі — «папірці» з програмою туру, її слід уважно вивчити до поїздки.

Підсумовуємо: приїхали в пункт «А», послухали гіда, погуляли, зробили фото, занурилися в автобус, їдемо далі, до пунктів «Б», «В» — і так до вечора, кожен день. Останній переїзд кожного дня туру — до готелю. Тут слід мати на увазі, що готель може розташовуватися як в 30 км від останньої відвіданої міста, так і в 300. Останнє — великі відстані і тривалі переїзди — характерно для турів, у програмі подорожі відразу по декількох країнах, тому слід налаштуватися на пізні прибуття в готелі (22… 23-00, і це не межа!).

По приїзді слід взяти з автобусу речі, які знадобляться в номері, в холі готелю гід зазвичай оголошує, скільки чекає всіх на сніданок вранці, роздає ключі — і ви нарешті надані самим собі, можете розслабитися, прийняти ванну і випити горезвісну чашечку кави або чаю… Якщо, звичайно, при бронюванні туру ви не вирішили заощадити і не вибрали варіант проживання TWIN — номер з підселенням. Тому що, якщо вибрали, саме час познайомитися з сусідом по кімнаті. При підборі пар будь-яка поважаюча себе турфірма дотримується два правила. Перше — обов’язкове — ваш сусід(ка) обов’язково однієї з вами статі. Друге — за обставинами — вона(а) близької вам віку.

І тут варто зробити ліричний відступ і постаратися розвінчати міф про те, що «підселення — це жахливо, не знаєш, хто тобі попадеться і яким ця людина буде». Я завжди беру TWIN-тури, мої сусідки завжди виявляються тими, хто чинить так само, і жодного разу ні у мене, ні у них (а я активно розпитую і цікавлюся досвідом минулих подорожей) не було проблем «з уживаемостью», хоча сусіди траплялися різні: і старше, і молодше, і… різні, загалом. 🙂 Причина, швидше за все, в тому, що люди, які вибирають варіант TWIN, спочатку налаштовані на безпроблемне взаємодія, тому все проходить гладко і ніхто нікому не заважає. Тому познайомилися з сусідом, з’ясували черговість походу в ванну і відпочивайте собі в задоволення!

Правда, недовго — бо підйоми в автобусних турах ранні (7-8 ранку), плюс до всього до сніданку потрібно встигнути привести себе в порядок і заново упакувати речі так, щоб нічого не забути (найчастіше з номера ви виходите вже з усім багажем, і відразу після сніданку слід посадка в автобус).

На другий же питання підрозділу — до чого готуватися — можна відповісти так: до всього. Дорога непередбачувана «стихія», автобус — непередбачувана техніка, людина — непередбачувана істота, а в дорозі — непередбачуване в квадраті (мається на увазі в першу чергу фізичний стан, здоров’я). Сама я, приміром, в турах майже завжди вболіваю — простигаю, причому запобігти це не допомагає ні ще домашня профілактика, ні «укутування», ні, навпаки, загартовування. Я настільки звикла до цієї особливості свого організму, що практично перестала звертати на неї увагу. Просто беру з собою необхідні пігулки, і нічому не дивуюся і не засмучуюсь (в дорозі, до речі, одужуєш набагато швидше, ніж вдома…).

Крім можливого (!) зміни стану здоров’я, не зайвим буде приготуватися до наступного.

• Коливання температури повітря в салоні. Незважаючи на те, що транспорт, який обслуговує такі тури, відрізняється підвищеним класом комфортності, у тому числі має потужну систему клімат-контролю, рівномірно обігріти/охолодити весь салон і підтримувати в ньому одну і ту ж температуру на протязі всієї поїздки він технічно не в змозі. Незалежно від пори року у дорозі вам може бути то жарко, то холодно, тому варто грамотно підійти до вибору одягу — завжди брати з собою в салон теплу кофту або жилет, який можна швидко надіти і зняти. Одного разу (у зимовому турі по Білорусі) у своїй «сусідки по кріслу» — теж дослідної мандрівниці — я побачила спеціальний дорожній плед: теплий і дивно легкий; теж відмінний варіант.

• Гарне харчування. Так-так, саме так: голодувати вам в дорозі ніхто (крім вас самих, зрозуміло) не дасть. Як не дасть і харчуватися так званими біч-пакетами (локшиною, картоплею тощо) — в автобусі заварювати ці «смакоту» суворо заборонено з-за різкого запаху. Можна, звичайно, є їх на вечерю — в готелі, але при наявності альтернативи, думаю, робити це навряд чи захочеться. А альтернатива є завжди. У великої і поважаючої себе фірми, що організовує автобусні тури по Європі, обов’язкова частина програми — нагодувати туриста.

Сніданки, як правило, уже включені у вартість, варіанти обідів за додаткову плату пропонуються на маршруті (або групові — коли оплатили їх разом йдуть в певний кафе/ресторан, або індивідуальні — на зупинках приблизно в обідні години гід розповідає, де в окрузі можна поїсти, і дає на це час). З вечерями — те ж саме. Причому, якщо планується довгий переїзд без можливості зупинки на обід або ж пізнє прибуття в готель, де в дорозі обов’язково передбачається зупинка біля магазину з продуктами, щоб ви могли поповнити свої запаси продовольства, випити гарячого чаю або кави і ні в якому разі не голодувати.

Зрозуміло, харчування таким чином виливається в окрему статтю витрат, і, якщо подорожувати планується з «топовим» країнам Європи (Італії, Франції, Норвегії…), статтю дуже немаленьку. Однак при розумному підході заощадити без шкоди для здоров’я можна і тут. Я зазвичай роблю наступним чином: беру з собою в тур калорійні продукти, які не займають багато місця і при обережному зберіганні не псуються. Як правило, це суміш з горіхів (кешью, мигдаль, фундук…), якісний шоколад (1-2 плитки) і половинка маленької буханця бездріжджового чорного хліба (такий хліб зберігається набагато довше звичайного, не пліснявіє і з часом перетворюється на смачний і поживний сухар). Ще більш просунуті пасажири беруть з собою міні-термоси, а одного разу у моєї сусідки по кімнаті виявився і крихітний кип’ятильник, і ми кожен вечір шикарно вечеряли гарячим чаєм і денними запасами без додаткових витрат. 🙂