У іноземців 134 фабрики з виробництва мікрочіпів. З них в сінгапурі-8, в китаї — 11, на тайвані — 28. Разом це означає 47 підприємств. Решта-87 в сша, франції, німеччині, італії, мексиці, ірландії, нідерландах, японії, південній кореї, ізраїлі і навіть є один заводик в оае.
Коли паніка галузей, особливо автомобільної, вийшла на урядовий рівень, з нізвідки виникло виправдання: в умовах спаду в автомобільній галузі виробники мікрочіпів переорієнтувалися на замовників, що випускають стільникові телефони. Звідки виникло це твердження, ніхто і не помітив. Але алібі сподобалося. Воно здалося достовірним і переконливим. Китай лише посміхнувся, вдруге обігравши людство у своїй грі.
Але картину зіпсував apple, недоречно подав сигнал sos: у нього закінчилися ці самі мікрочіпи і тому план з випуску iphone буде провалений. Вищі керівники галузей, урядів і країн нерозумні рівно настільки, щоб не зреагувати на паніку окремого виробника, якого вони ненавидять сильніше китайців. Але питання залишилося: куди поділися мікрочіпи в усьому світі, якщо заводи працюють в колишньому темпі, але в автомобільну галузь вони не потрапили, нібито опинившись в стільникових телефонах, куди вони теж не потрапили.
