Елітний позашляховик для сафарі: дивна машина від ексцентричного інженера

17

Серед численних винахідників, які внесли свій внесок у розвиток техніки взагалі і автомобілів зокрема, було чимало вельми дивних і ексцентричних особистостей. У них було своє бачення машин, і вони втілювали його в незвичайних і екстравагантних проектах. Один з геніїв технологічного прогресу, брюс болдуін мос, на догоду своїй уяві створив наддорогий і помпезний позашляховик для сафарі.

Брюс болдуін мос

Втім, цього діяча від світу техніки не можна назвати відірваним від життя божевільним вченим. Його винаходи принесли чимало користі в самих різних областях, попутно ставши для винахідника хорошим джерелом доходу. Він ще в дитинстві цікавився технічною стороною всього на світі, а його батьки, що мали пряме відношення до інженерної справи, чимало посприяли розвитку таланту спадкоємця. Благо, були вони небідними і могли собі дозволити навчити сина і всіляко стимулювати інтерес до створення власних «технічних іграшок». Наприклад, одним з подарунків до дня народження став старий гоночний автомобіль, випущений в 1920 році. Подарунок пішов на благо: юний винахідник в 14 років власними руками зробив мопед.

Від батьків він отримав спадок, що приносить непоганий дохід. Тому брюс болдуін мос зміг зосередитися на навчанні та створенні нових проектів, серед яких є снігохід і покриття для електроннопроменевих трубок телевізорів, що не дозволяє їм вибухати. З цього і почалася серйозна робота винахідника, який звик бачити світ по-своєму.

Цей седан є першою спробою брюса болдуіна долучитися до сонму автомобілебудівників. Він його створив в 1960 році і позиціонував як машину, побудовану на абсолютно новій концепції, унікальну і безпечну. З одного боку, безпеки дійсно приділялася особлива увага. Пасажирів під час зіткнення захищала рама, а сидіння кріпилися за допомогою шарнірів, тому крісла відхилялися від вертикалі в залежності від кута повороту і швидкості.

З приводу унікальності і повністю оригінальної конструкції розробник автомобіля дуже сильно злукавив. В основу mohs лягло шасі від популярного на той момент вантажівки international harvester. Важка конструкція близько трьох тонн вагою стояла на колесах діаметром 20 дюймів. Передня підвіска у автомобіля була залежною, а довжина колісної бази становила три метри. Все це повинен був тягнути пересічний восьмициліндровий v-подібний двигун потужністю 250 «коней».

Від такої конструкції і ексцентричного зовнішнього вигляду публіка виявилася не в захваті, тому mohs так і залишився в єдиному екземплярі.

Винахідник, мабуть, не схильний був робити висновки з власних невдач, оскільки відразу за провальним проектом пішов ще один. Цього разу брюс болдуін задумав створити позашляховик для тих, хто збирається пополювати в африці. Mohs safarikar був представлений в 1972 році.

Основою для цього творіння став позашляховик international harvester travelall, від якого у спадок перейшла велика частина вузлів і агрегатів, включаючи і чавунний 6,4-літровий v8 потужністю 235 кінських сил. У “африканського позашляховика” виявилася міцна лонжеронна рама, передня незалежна торсіонна підвіска і 3-ступінчаста автоматична коробка передач. Вся інша конструкція суцільно складалася з оригінальних, а часом і вельми дивних рішень.

Одна з найдивніших частин – це кузов. Основою для нього послужили алюмінієві панелі, решта ж – ексцентричне творіння винахідника з вельми своєрідними смаками і нахилами. Брюс болдуін з якоїсь причини вирішив, що найголовніше на полюванні – безшумність автомобіля, тому постарався зменшити рівень шуму. Для цього він покрив кузовні панелі з пінополіуретаном, що заглушає звуки, і покрив його шкірозамінником. Масивна квадратна конструкція кабріолета спереду була прикрашена такою ж монументальної радіаторної гратами, а вишенькою на торті стала велика фігурка розправила крила птиці.

Двосекційний дах відкривався назад і складався на кришку багажника, а конструкції дверей могли позаздрити сучасні суперкари зі своїми «крилами чайки». Дві великі двері висувалися вбік перпендикулярно кузову за допомогою напрямних телескопічної конструкції.

Салон розділили на дві частини, спереду знаходився водій і двоє пасажирів, а ззаду – мисливці. У передній частині поставили три зручних крісла-ковша з бічною підтримкою, для мисливців передбачили широкий диван, ящик для зброї і амуніції, а також упори для підтримки рушниць.

Коштувало це диво технічної думки нечуваних для того часу грошей: від 19,6 до 25,6 тисяч доларів. Для порівняння можна взяти lincoln continental mark iv, розкішне купе не коштувало навіть половини цієї суми. Незважаючи на це, на машину знайшлася пара покупців. Всього було створено три екземпляри позашляховика для сафарі.

До наших днів дожив лише один автомобіль. За словами його нового власника, він витратив понад півмільйона доларів на його реставрацію. Тепер же він має намір його продати, але поки що бажаючих поставити собі в гараж таке диво не знайшлося. Mohs safarikar кілька разів з’являвся у продажу, а ціна його поступово падала. Зараз вона становить 197 тисяч американських доларів.